Важливість цієї культури не слід недооцінювати. Площі вирощування сої в Україні за останні роки досягли двомільйонної позначки. Соя є чудовим попередником для сівозміни, оскільки її коренева система має здатність до симбіотичної азотфіксації; цінною білковою культурою, що може замінити м’ясо у раціоні харчування для тих, хто цього потребує; цінним продуктом для харчової промисловості.
Щороку аграрії, які займаються вирощуванням цієї культури, стикаються з певними труднощами, оскільки різноманітні шкодочинні об’єкти, особливо бур’яни, інколи утворюють значну конкуренцію молодим рослинам на ранніх етапах розвитку. Зазвичай рослинам сої важко конкурувати з ними, а, як відомо, високої продуктивності можна досягти лише шляхом створення оптимальних умов для росту та розвитку культури.
Слабка конкуренція рослин сої з бур’янами пов’язана насамперед із особливістю розвитку цієї культури на ранніх етапах, коли відбувається інтенсивний розвиток кореневої системи і повільний – надземної частини. В ці ранні періоди свого розвитку рослини сої ще не в змозі повноцінно конкурувати з бур’янами. Останні ж, навпаки, є серйозними конкурентами, оскільки активно використовують елементи живлення, вологу та затінюють ці світлолюбиві рослини. Часто така конкуренція знижує потенційну урожайність сої.
Саме так сталось в умовах весни 2017 року, коли нестабільні погодно-кліматичні умови призвели до різкого зниження квітневої та травневої температури з позначки 14°С до 5°С , і ранні посіви сої, насіння яких ще перебувало у стані спокою, потрапили під шкодочинний вплив бур’янів, які вже проросли при таких температурах.
Через низьке вологозабезпечення ґрунту в умовах весни 2017 року лише грунтові гербіциди не змогли в повній мірі забезпечити ефективний захист від бур’янів. Чому так сталось? Все доволі просто. Мінімальна температура проростання насіння лободи білої, яка особливо дошкуляла аграріям у минулому сезоні, становить 3…4°С, а мінімальна температура проростання сої – 7…8°С. Звісно, насіння лободи проросло раніше. Якщо ж іще сказати про недостатній контроль ґрунтових гербіцидів, наявність ґрунтової кірки, розрив так званого ґрунтового екрану, що могло спричинити зниження ефективності, то стає зрозуміло, чому сходи рослин бур’янів випередили рослини сої.
До того ж аграрії змушені були чекати появи сходів сої, причому оптимальної рекомендованої фази її розвитку, яка становить 1–3 трійчастих листки. Однак не всі взяли до уваги той факт, що рослини лободи білої на цей час вже були у фазі від 2-х листків і більше, й хоч на вигляд вони були невеликими, восковий наліт на них не давав змоги ефективно їх проконтролювати. Відповідно ефективність гербіцидного контролю становила 80–85%, тому для покращення гербіцидної дії в баковий розчин необхідно було додати інших компонентів. На рис. 3 наведено інформацію про фазову резистентність бур’янів, яка свідчить, що чим старіша рослина буряну, тим важче її контролювати гербіцидом. Таким чином, важливо не допускати переростання бур’янів у важко контрольовані фази їх розвитку. Для цього слід використовувати комбіновану систему захисту з використанням ґрунтових та післясходових гербіцидів, особливо якщо площі сої у господарстві чималі.
Багато цікавих і підтверджених багаторічною практикою рішень пропонує компанія «Байєр», підхід до захисту рослин передбачає насамперед моніторинг і прогнозування типу очікуваного забур’янення, а вже на основі цієї інформації – планування захисних заходів. Як правило, на практиці дворазова схема використання гербіцидів, яка поєднує першу досходову обробку – гербіцид ґрунтової дії Артист® у нормі 2,0–2,5 кг/га або Зенкор® Ліквід 0,5 л/га самостійно чи в суміші із препаратом на основі ДР кломазон для розширення спектру дії проти однодольних бур’янів, і другу обробку – Галаксі® Ультра в нормі 1,5–2,0 л/га або МаксіМокс® у нормі 0,75–1,0 л/га, дає можливість отримати чисті посіви сої та зберегти час і ресурси. За потреби іноді проводять додаткову обробку використовуючи протизлаковий гербіцид Ачіба® в нормі 1,0–3,0 л/га.
